"Кольори життя сучасної молоді"

В умовах сучасності, коли у більшості випадків діти не мають можливості займатися улюбленими заняттями після школи із-за відсутності гуртків, або батьки не спроможні оплатити їм дозвілля, вони вимушені знаходити собі розваги самі. Хтось «сидить» цілими днями і ночами за комп‘ютером, хтось спільно смакує «велику гордість країни» – найрізноманітніші сорти пива та горілки, а хтось – знаходить собі товаришів «за інтересами».

«Неформальні дитячі організації та субкультури»… Що це? Дехто з дорослих їх не полюбляють, дехто – їх просто не помічають, а для деяких – все просто байдуже... Вони не такі, як усі, переважна більшість людей їх не розуміє.

Неформалів у нас чомусь не люблять, не розуміють (і навіть не намагаються зрозуміти) і часто побоюються. Вони відверто ігнорують суспільну думку і живуть за власними правилами. То хто ж вони - прогресивна генерація чи руйнатори суспільства? Після численних дискусій з приводу молодіжних субкультур нарешті настав час розібратися.
На даний час існує дуже багато неформальних організацій та субкультур. Навіть порахувати їх дуже складно, оскільки офіційно вони ніде не зареєстровані та зростають наче гриби, запозичуючись із закордонного.
На відміну від загальної думки, у більшості неформалів рівень інтелекту вище середнього, вони зазвичай багато читають, добре розуміються на музиці, і серед них чимало творчих людей. Відокремити неформалів досить складно, але визначимо найпопулярніші серед сучасної молоді течії.

ЕмоНайпоширеніша субкультура серед підлітків 13-17 років (хоча іноді зустрічаються і старші прихильники). Головне для представників цієї субкультури - емоції. І вони черпають їх звідусіль - із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скрім»), плач, вереск. Серед інших субкультур особливою любов'ю не обділені, особливо хлопчача частина емо. Їх вважають плаксіями і всерйоз не сприймають. Носять виключно чорно-рожевий одяг, кеди, часто стрижуть волосся і залишають довгу чілку, що закриває півобличчя. Волосся і нігті нерідко фарбують у чорний колір. Хлопці вдягають обтягуючі штанці з низеньким поясом і приталений верх. Люблять обвішуватися значками і фенечками, пірсинг, часто носять маленькі тонелі. Мета їхнього одягу - стерти різницю між хлопчиком і дівчинкою.
Прихильники Емо дуже чутливі, емоційні діти, які виносять протест «сірому, буденному» суспільству. Але, найголовніше, цей протест може бути небезпечним для самих представників цієї субкультури, оскільки носить саморуйнівний характер.
Досліджуючи Інтернет-сайти Емо, бачимо пропаганду самопошкодження та самогубства як протест існуючому стану суспільства, як виклик дорослим. Загроза полягає в тому, що дані сайти стають особливо небезпечним для підлітків через їх особливості даного вікового періоду, який характеризується ще несформованим світоглядом, підвищеною вразливістю психіки, надемоційністю, зміною життєвих орієнтацій та значимих для дитини осіб, що призводить до негативного сприйняття світу, усвідомлення та наслідування самогубства як єдиного засобу самовираження.

ГотиУлюблені неформали бабусь-пенсіонерок. Прийнято вважати, що субкультура готів виникла 1979 року в Англії і пізніше поширилася по всій Європі. Готи носять чорний одяг, багато з них мають довге волосся (зазвичай пофарбоване в чорний колір, фарбують нігті і очі в чорний колір, часто «вибілюють» обличчя, через що зовні дещо «схожі на вампірів». Носять чоботи фірми «Steel» (в народі називають «стілами») та рюкзаки-беги. із прикрас готи уподобають виключно срібло. Золото для них - символ даремно пролитої людської крові й жорстокості. Живуть готи за принципом: «Momento mori» - пам'ятай про смерть. Затяті індивідуалісти і романтики. Готи зазвичай люди освічені, добре розуміються на мистецтві, історії та літературі, часто самі пишуть вірші та музику. Люблять гуляти кладовищами, цікавляться містикою. Тому часто їх зараховують до сатаністів. Хоча це не так. Зазвичай готи носять хрест-анкх, деякі розумники трактують як «темний» символ. Насправді анкх - давньоєгипетський символ, а вчені довели його корисну дію на організм. Слухають, як правило, готик-мегал. Це переважно повільна музика з яскравим жіночим (рідше - чоловічим) вокалом.
Растамани
Растаманство (растафаріанство) нині, скоріше, переростає у своєрідну релігію. Вони вдягають дреди, мішкуватий одяг трьох кольорів - червоного, жовтого та зеленого, що символізує прапор Ефіопії, носять расту - кольорову прикрасу у волоссі. Основні ідеї растаманства заклав ефіопський принц Тафарі, який виклав їх у своїй книзі. У растів навіть є божество - Джа.
Релігійні уявлення растаманів представляють собою своєрідне поєднання ідей православ‘я з національними ефіопськими міфами.
Релігійні пісні растаманів започаткували новий музикальний стиль «рэггей» (raggae) - це культова музика, яка присвячена богу Джа.
На сучасному молодіжному жаргоні слово «растаман» стало позначати людину, яка має декілька зовнішніх ознак справжніх послідовників растафаріанства. Сучасний растаман – це той, хто слухає рэггей, палить «травку», вдягає просторне вбрання та заплітає волосся в «дреди», а за світоглядом майже не відрізняються від течії Хіпі, яка на даний час вже втратила свою актуальність.

ХіпіХіпі – це перше покоління американського післявійськового «бебі-буму», яке виросло у свій час і якому не до вподоби консерватизм та «правильність» американського суспільства 30-60-х років. Хіпі – це своєрідний протест проти індустріального суспільства з його жорсткими нормами, правилами тощо.
Прихильники хіпі – це молодь з довгим волоссям, які полюбляють слухати рок-музику, їздять на різні фестивалі, вживають наркотики, пропагують вільну любов, влаштовують демонстрації та заперечують загальну масову культуру.